Атеїзм — шлях в нікуди
З якого часу на землі з’явились атеїсти? Де в історії людства перша згадка про них? Відповідь на це питання не знайти! Але відомо, що заперечували існування Бога дуже давно. Тільки випадки ці були поодинокі, і до таких людей ставились, як до тих, хто втратив здоровий глузд.
У наші часи все по-іншому. Вислів: «Я — атеїст», нікого не дивує. На жаль! Навіть, щоб виправдати своє безбожжя, дехто посилається на науку, мовляв, «чим більше людство стає освіченим, тим менше віруючих».
Що відповісти на це? Хибна позиція! Бо є чимало прикладів того, як з часом та ж наука відкидала те, що зовсім недавно вважала істиною.
Довелося мені побувати в багатьох музеях, але один вразив більше за інших й залишився в пам’яті надовго. Це музей анатомії людини в місті Портланд. Тут всі експонати, так би мовити, – «натуральні». Не всі були мені цікаві, деякі не зрозумів, але з кожним кроком все глибше вражало, наскільки досконала і непроста ця річ — наше тіло!
Ось зупинився біля чиєїсь руки. Без шкіри, без кісток та м’язів. Тільки щільно переплетені судини… І мій подив: як вдалося їх так «витягти»? Це неймовірно! От би познайомитись з вигадливим майстром цього експонату… Раптом виникла інша думка: а хто зміг їх так «заплести»? Тисячі кілометрів судин та нервових рецепторів з’єднуються в цілу систему, мов всесвіт, яку до кінця ще ніхто не дослідив.
Далі йшли внутрішні органи, шкіра, очі, вуха, мозок… І на останок — зал з великими колбами, де ілюструються всі етапи розвитку людини: від ембріона до народження і… ніякої еволюції!
Виникало безліч запитань, хотілось зрозуміти все. І коли через кілька годин залишав музей, виходив з твердим переконанням — розумна людина, дивлячись на це, не може бути атеїстом. Але тільки щира.
Що ж каже Біблія про невіруючих? Нічого втішного! «Безумний говорить у серці своїм: ”Нема Бога!”» (Книга псалмів 14, 1). Не зовсім приємне визначення, але саме так характеризує вона того, хто відкидає Бога, бо це шлях в глухий кут, в нікуди, точніше — до погибелі. Навіть вже тут, на землі.